Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дільниця

Дільни́ця, -ці, ж. 1) Надѣлъ. Наші дільниці отам над шляхом. Черниг. у. 2) Отдѣленная часть для работы въ полѣ. Черк. у. 3) Полевыя ворота за деревнею на выѣздѣ (Уманск. у.), a также канава вокругъ села для отдѣленія царини. Лохв. у. Слов. Д. Эварн. О. 1861. X. Св. 47. 4) Канава пограничная.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛЬНИЦЯ"
Вищати 1, -щаю, -єш, гл. Дѣлаться выше.
Волочінник, -ка, м. Понедѣльникъ Пасхи, когда ходятъ христосоваться и поздравлять съ праздникомъ. Чуб. ІІІ. 24.
Завсі́ди нар. Всегда. У скупого завсіди по обіді. Ном. № 4667. Голодному завсіди полудня. Ном. № 12097.
Зарича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заревѣть. Корова... прийшла домів та й заричала. Ном., стр. 304. № 496. Вів зариче. Шух. І. 89.
Козельок, -лька, м. = козелок. Павлик... бігав по степу, гуляв там в гілки, в цурки... їв козельки, щавель. Левиц. Пов. 150.
Орленя, -ня́ти, с. Орленокъ. Летить орел і орленя. Мнж. 37. Надлетіли орленята, круту гору вкрили. Чуб. V. 969.
Питатися, -та́юся, -єшся, гл. = питати. Питався чорт баби: що о Бозі люде говорять? Ном. № 198.
Подупельник, -ка, м. 1) Лакомка, баловень. Лохв. у. 2) Ловеласъ. (К. П. Михальч.).
Примовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать.
Сідач, -ча, м. Раст. Inula hirta L. ЗЮЗО. І. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.