Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дільниця

Дільни́ця, -ці, ж. 1) Надѣлъ. Наші дільниці отам над шляхом. Черниг. у. 2) Отдѣленная часть для работы въ полѣ. Черк. у. 3) Полевыя ворота за деревнею на выѣздѣ (Уманск. у.), a также канава вокругъ села для отдѣленія царини. Лохв. у. Слов. Д. Эварн. О. 1861. X. Св. 47. 4) Канава пограничная.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛЬНИЦЯ"
Заби́ванка, -ки, ж. Въ женскомъ полушубкѣ: кантъ по таліи. Вас. 155.
За́вше нар. = завжде. У мене чари завше готові: білеє личко, чорнії брови. Чуб. V. 75.
Загла́джувати, -джую, -єш, сов. в. загла́дити, -джу, -диш, гл. 1) Заглаживать, загладить, приглаживать, пригладить. Та вмий біле личко, та загладь головочку. Чуб. III. 39. 2) Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Загладжують безбожники границі. К. Іов. 52. Він хоче загладити наше обличчє серед народів. К. ХП. 132.
Задера́чка, -ки, ж. Задравшаяся кожа надъ ногтемъ, заусеница. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Купанина, -ни, ж. Безпрестанное купанье.
Пильність, -ности, ж. 1) Прилежаніе. 2) Безотлагательность, спѣшность. 3) Пристальность.
Побубнявіти, -віємо, -єте, гл. Поразбухать (во множествѣ). У мокрому горох полежав, та як побубнявів. Харьк.
Повиплюскувати, -кую, -єш, гл. Выплеснуть (во множествѣ).
Тонічко нар. = тоненько. Шейк.
Тулубастий, -а, -е. О тулупѣ, свиткѣ: мѣшковидный, безъ таліи. Чуб. VII. 420, 421, 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.