Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Н. п. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. Шевч. 65. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт. Кв. II. 20.
Васаг, -га, м. Чумацкій возъ. Св. Л. 187.
Ге́па, -пи, ж. Задница. А я знаю, що він діє, — коло печі гепу гріє. Ном. № 14074.
Зду́хвина, -ни, ж. и зду́хи, -хів, м. мн. = здуховина. Так здухи й ходять у вола. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Крижевий, -а, -е. Квадратный. Шух. I. 110, 176. криже́ва плахта? Чуб. VII. 428.
Обдурь, -рі, ж. Обманъ. Обдур'ю ти зо мною жила і на мої літа не оглянулась. Г. Барв. 87.
Прятати, -таю, -єш, гл. 1) Прибирать, убирать. 2) Погребать, хоронить. А коли брата прятали? Федьк.
Рільник, -ка, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати. Вх. Зн. 67.
Черетниця, -ці, ж. Раст. Calamagrostis Halleriana. Шух. І. 20.