Бігти, біжу, -жиш, гл. 1) Бѣжать. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Туди ж бігла да дівчинонька. Ворон коню, біжи швидче! Біг так, що сам себе не чув — изо всѣхъ силъ бѣжалъ. 2) Быстро ѣхать, плыть на суднѣ. Щось біжить з дзвоником. Човном біжить по під берегом. — верхи. Ѣхать верхомъ. — з копита, у чвал. Ѣхать, бѣжать галопомъ. — в клус. Бѣжать рысью. 3) О водѣ, жидкостяхъ и времени: течь. Біжить річка-млинівочка, камені руйнує. Молоко біжить. Борщ біжить. Час біжить. Літа мої біжать як скороходець. 4) — з блеску. Бѣжать со свѣта. Як росходилась стара моя, — батю мій, хоч з блеску біжи!
Булдимка, -ки, ж., булдимок, -мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. За плечима мотався булдимок.
Враженний, -а, -е., Ув. отъ вражий.
Квітнути, -ну, -неш, гл. Цвѣсти.
Копитан, -на, м. = капитан. Їхав пан копитан, став, дівчини попитав.
Міду́шиця, -ці, ж. Раст. Salvio glutinosa.
Поземний, -а, -е. Горизонтальный.
Портреть, -ті, ж. = портрет. Така била уродліва, що у кождого царя вибіта єї портреть била, вимальована.
Почапати, -паю, -єш, гл. Пойти (старческой походкой).
Страчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. стратитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Утрачиваться, утратиться.
2) Лишать, лишить себя жизни. Вас сокирою загачу.... та й сама страчуся.