Вежа, -жі, ж. 1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. 2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує. 3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становится вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками, у нихъ на плечахъ еще два или три, у тѣхъ еще одинъ, и такъ ходятъ. Cм. дзвіниця, оборіг.
Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Засіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. При обмазкѣ стѣнъ слегка побѣлить бѣлою глиной (худшимъ сортомъ) по сѣрой. Новомоск.
Колисанка, -ки, ж. = колиска 1. Ум. колиса́ной(нь)ка. В тих яворах висить скобойка, а в тій скобойці колисанойка, в тій колисанці сам милий Господь.
Лі́гвище, -ща, с. = лігвиско.
Нехупавний, -а, -е. Неграціозный, некрасивый.
Порозмальовувати, -вую, -єш, гл. Расписать красками (во множествѣ)
Сідання, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола сідати.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу.
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.
