Братання, -ня, с. Братанье.
Відпис, -су, м. Письменный отвѣтъ. Написав усе, що сталося, і просив відпису.
Ґу́лати, -лаю, -єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи.
Калікуватий, -а, -е. Уродливый, съ тѣлесными недостатками, увѣчный. Чигир. у. Калікуватий трохи хлопець.
Клект, -ту, м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути.
Навереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що!
Орлонько, -ка, м. Ум. отъ орел.
Переговоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. переговори́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Повторять, повторить сказанное. Та моє ділечко переробляють, та моє словечко переговоряють.
2) Осиливать, осилить въ разговорѣ. Не говоріть, що він — «жива премудрість, хиба сам Бог його переговорить». Тебе, дівчино, як я бачу, і за рік не переговориш і за два не переслухаєш.
2) Только сов. в. Проговорить, сказать. Він отто переговорив та й край, — більш нічого й не промовив. Як переговоримо свої речі, дак і ти скажи що.
Присмака, -ки, ж. Чаще во мн. ч. присмаки.
1) Приправа.
2) Лакомство. Кухарі зварили вечерю з доброї страви і напекли усякі присмаки і витребеньки.
Пукати, -каю, -єш, гл.
1) Стучать.
2) Лопать, трескать, хлопать. Те крутилось і тріщало, а те пукало й гуло.
3) Лопаться, растрескиваться. Коли пукає акация, належиться сіяти кукурузи.
