Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова.
Дри́мба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Танцовать, подплясывать. Найду собі цимбали, щоб ніженьки дримбали.
Клуня, -ні, ж. Рига, гумно, овинъ, житница. Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай. Спогляньте на птаство небесне, що не сіють і не жнуть, а ні збірають у клуню. . Ум. клунька. Побачила наших воликів та клуньку повну збіжжя.
Коровайний, -а, -е. = короваїв. Замість весільних медяничків, або коровайних шишечок дає вам мати... воскові свічечки.
Крихта, -ти, ж. 1) Крошка. Голодувала часто, оставляючи дитині і посліднюю крихту. 2) Малость. Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців. . 3) Крошка — ласкательное слово, прилагаемое къ людямъ (употребляется преимущественно въ формѣ уменьшит.) Серце моє, крихто моя! Ум. крихітка, крихточка. В чужу землю чужі люде мене заховають, а своєї ся крихотка надо мною ляже. Так гуртом по християнській і поховали мою крихітку. В мене в хазяйстві зайва крихточка не пропаде.
Позашиватися, -ваємося, -єтеся, гл. Зашиться (во множ.).
Поприборкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Розмаяний, -а, -е. Развѣвающійся. З розмаяними косами, в вінку з конвалій бігла вона.
Сидячий, -а, -е. Сидящій, сидячій. Побачили молодця сидячого.
Спожиткувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Воспользоваться, употребить съ пользой.
2) Съѣсть. Як вони там трохи спожиткували, тогди забралися і пішли у свою дорогу.