Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анталю́з, -за, м. Серебряная монета, получившая, путемъ особыхъ пріемовъ владѣльца ея, чудесную силу возвращаться къ хозяину (въ нар. повѣрьяхъ). Чуб. ІІІ. 23. Cм. інклю́з.
За́дниця, -ці, ж. То же, что и запаска 1, называемая за́дницею въ тѣхъ случаяхъ, когда этотъ кусокъ сукна, надѣваемый сзади, противополагается сопровождающему его переднему куску, фартуху, носящему названіе: попере́дниця. Заськи тобі, почитухо, заськи, без задньої запаски... на порозі зачепилася і задниця загубилася. Мил. 156.
Кипарисовий, -а, -е. Кипарисный, кипарисовый. Роздаю всім кипарисові хрестики та пляшечки з почаєвською водою. Левиц. ПЙО. І. 387.
Поприкривати, -ва́ю, -єш, гл. Прикрыть (во множествѣ).
Приндитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Спесивиться, важничать. Буває инший чоловік все приндиться. Гліб. 2) Капризничать.
Пчолячий, -а, -е. = бджолиний. Свічечки з пчолячого воску. ЕЗ. V. 194.
Рогозовий, -а, -е. Сдѣланный изъ рогози. На козаку бідному нетязі три сиромязі, опанчина рогозовая, поясина хмельовая. Дума.
Світильник, -ка, м. 1) Украшенная свѣча, которую світилка держитъ на свадьбѣ. 2) Подсвѣчникъ. Харьк. у.
Толкуватися, -куюся, -єшся, гл. = товкуватися. Толкуйся, як Головко в погребі. Ном. № 12960.
Шапкувати, -ку́ю, -єш, гл. Снимать шапку, стоять безъ шапки, низкопоклонничать. Шапкує перед нею. Мнж. 112. Первий чоловік у громаді, котрому всі шапкували й поважали. О. 1862. IV. 74. По мові сій шапкую вас, вітаю та й до домівок з миром одпускаю. К. Бай. 23.