Коріньковий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ корня. Корінькова люлька.
2) О водкѣ: настоянная на кореньяхъ. Була і пінна... і запікана, і полинькова, і корінькова. На запікану корінькову купив кубеби й калгану.
Ліногу́з, -за, м. Лѣнтяй.
М'я́цкати, -каю, -єш, гл. Мять. Сир кочєють і мєцкають у руках, аж вироблю з нею паліницу.
Окликатися, -каюся, -єшся, сов. в. окликну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озиватися, озватися. Не расходилась та пісня по світу, не окликалась луною въ лузі. А тут до служби задзвонили, так я окликнувся уп'ять: «Хрестіться разом всі за мною!» Козак в лузі окликнувся.
Піскуваха, -хи, ж. Низкое песчаное мѣсто. Піду на піскуваху та й там викосю.
Покіст, -ко́сту, м. Лакъ; лакированная поверхность. Таке гладеньке, як покіст.
Понамайстровувати, -вую, -єш, гл. Намастерить (во множествѣ).
Поцокати, -каю, -єш, гл. Побрякать.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора.
Тидидикати, -каю, -єш, гл. Пѣть ти-ди-ди.
