Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідько

Ді́дько, -ка, с. Чортъ, дьяволъ, домовой. Грин. ІІІ. 385. Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. К. ЧР. 164. Дідько не дідько, а й людей таких рідко. Козел. у. Ді́дька ма́ти. Не имѣть ничего. В кишені дідька має. Рудч. Чп. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДЬКО"
Жа́лостонька, -ки, ж. Ум. отъ жалість.
Жолуденька, -ки, ж. = жолудь. Летіла соя в кінець села, упустила жолуденьку: «рости, рости, дубе, тонкий, високий». Чуб. ІІІ. 473.
Задерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Задѣть, оцарапать. Чеши дідька зрідка, щоб не задернути. Ном. № 1212.
Заклина́ч, -ча, м. Заклинатель.  
За́ткалка, -ки, ж. Пробка. Н. Вол. у.
Контина, -ни, ж. Храмъ. А священник старець ходить по святій контині, молить слави Запорожу, щастя Україні. Федьк.
На́кри́во нар. 1) Въ сторону, вкривь. Накриво цілиш. ЗОЮР. І. 317. 2) говорити накриво. Противорѣчить. І не говори накриво, — вона зараз на цабе. Ном. № 2675.
Повідпускати, -ка́ю, -єш, гл. Отпустить (многихъ). Повідпускай їх, — нащо вони тобі здалися?
Посвист, -ту, м. Свистъ. Гук і посвист. Так божевільний гукає і свище. Мир. Пов. II. 74.
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.