Відхідник, -ка, м. Задній проходъ. Входить з живіт і відходить в одхідник, очищаючи всяку душу.
Докрасуват́ися, -су́юся, -єшся, гл. Докрасоваться.
Доті́пувати, -пую, -єш, сов. в. дотіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. Дотрепывать, дотрепать, оканчивать, окончить очистку льна или пеньки отъ кострики.
Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. I2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око.
Здрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Измельчать.
Змордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Измучиться, изнуриться.
Мідяни́ця, -ці, ж. = мідянка 2.
Огонь 2, -ні, ж. = огоня.
Потакач, -ча, м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає.
Розгидити, -джу, -диш, гл. Сдѣлать гадкимъ, испортить. Так розгидили старшину і старосту, що й слова не кажи, а то битиме.