Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дібровний

Дібровний, -а, -е. Дубравный, относящійся къ дубравѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІБРОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІБРОВНИЙ"
Біжка нар. Бѣгомъ. Біжка добіг би, не то що ходою. Зміев. у.
Верзувати, -зую, -єш, гл. Издѣваться. Испорч. коверзувати? Слово сомнительное: встрѣчено только въ одной пѣснѣ, помѣщенной въ соч. В. Шульгина: «Юго-западный край» (1864). А там стали шкури дерти, як і спершу дерли, — цілий тиждень верзувати, як і верзували. (106).
Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Поливайчик, -ка, м. Эпитетъ дождя: поливающій. Ой дощику поливайчику, поливай, поливай! Чуб. III. 166.
Поморитися, -римося, -теся, гл. Устать, умориться (о многихъ). Чи потомились, чи поморились, чи на мене, нивку, забулися. Чуб. III. 241. Танцювали, танцювали та й поморились. Драг. 340.
Розстатися Cм. розставатися.
Супостатський, -а, -е. Супостатскій, вражій. К. ПС. 72.
Ув'язувати, -зую, -єш, сов. в. ув'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать во что. Син вив'язав звідтіля (з торби) невістку, а ув'язав сучку. Рудч. Ск. І. 16. 2) Увязывать, увязать, привязывать, привязать. Що в тебе на возі? — Колодочка. — Як би колодочка, то б ув'язана була. Грин. І. 145. Струну ув'язував до скрипки. Св. Л. 230.
Хрестці, -ців, м. мн. Крестопоклонная недѣля великаго песта. Ном. № 423. Сим. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІБРОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.