Гре́цький, -а, -е. 1) Греческій. Хто не пізнає самих таки греків в грецьких богах ? Слово чужоземне, воно позичене з грецької мови. Гре́цький орі́х. Раст. Suglans regia. L. 2) Гречневый. Залізний ток, свиний перескок, а грецький посад (сковорода, сало і млинці).
Дігтярчу́к, -ка́, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Дурно́та, -ти, ж. 1) Глупость. 2) соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п'є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй.
Занего́дитися, -диться, гл. безл. Наступить дурной погодѣ. Занегодилось: все дощ та дощ.
Копилля, -ля, с. соб.
1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям.
2) Столбики въ саняхъ. Cм. копил 2.
Обгиналки, -лок, ж. мн. Бока плоскодонной лодки.
Огняниця, -ці, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червякъ, Lampyris noctiluca.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає.
Побратимко, -ка, м. Ум. отъ побратим.
Черчатка, -ки, ж. = червчатка. Ум. черчаточка.
