Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкопиртати

Шкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ. Ив. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОПИРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОПИРТАТИ"
Арго́нія, арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на. Кіевск. у.
Ворозький, -а, -е. 1) Шаловливый. Шух. І. 32. 2) Быстрый, горячій. Ворозький кінь. Вх. Зн. 8. Желех.
Гри́венька, -ки, ж. Ум. отъ гривня.
Когутище, -ща, м. Ув. отъ ко́гут.
Однаково нар. Все равно, безразлично. Вам однаково, що тут, що там. Гліб.
Підкол, -лу, м. Дѣйствіе отъ гл. підколоти. Харьк.
Попсуватися, -псую́ся, -є́шся, гл. Испортиться.
Скуп'яга, -ги, м. = скупердяга. Котл. Ен. Вх. Зн. 64.
Фантазія, -зії, ж. Фантазія. Левиц. Пов. 11, 276. Мережки фантазії. К. МХ. 39.
Шкопирть, -ти, ж. = i. шкопирта. Ив. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКОПИРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.