Виснажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виснажитися, -жуся, -жишся, гл. Обезсиливать, обезсилѣть, истощаться, истощиться.
Громаді́льник, -ка, м. Сгребальщикъ, гребець граблями. Косарі і громадільники, напрацювавшись за цілий день.... повечерявши, співають. Багато накосили. Треба три громадільника, щоб громадили.
Довінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Довѣнчать.
Молодя́вий, -а, -е. Молодой, моложавый.
Нава́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. нава́житися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. — на кого, на що. Вознамѣриваться, вознамѣриться что-либо сдѣлать съ кѣмъ, съ чѣмъ. Я наваживсь на того коня, то й буде мій. Наважмось, браття, на спасенну річ. 3) Пристращаться, пристраститься. Був і нічого собі чоловік, але як наважився до горілочки, то, — бачите, — все до жидів переносив.
Наштрикувати, -кую, -єш, сов. в. наштрикнути, -кну, -не́ш, гл.
1) Накалывать, наколоть, натыкать, наткнуть. Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею.
2) сов. в. наштрикати, -каю, -єш. Втыкать, повтикать во множествѣ. Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сама не знайде, де вони.
3) сов. в. наштрика́ти, -ка́ю, -єш. Толкать, натолкать (палкою). Сховав він його у подушки, а соцьких намовив, ті ось прибігають, ну шукати та ціпками у подушки, у подушки, — добре таки наштрикали старому боки.
Облагодитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться; поправить, починить. Повітка похилилась на бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці.
Порубок, -бка, м. Подать, сборъ на общественныя потребности (содержаніе писаря, учителя, сторожей и пр.).
Скорбіти, -блю, -биш, гл. Скорбѣть. І щоб росло — не боліло, й на серденьку не скорбіло.
Торгнути, -ну, -неш, гл. Дернуть.