Безухий, -а, -е. = безвухий
Гопцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Танцовать, плясать, топая. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють. 2) Скакать (о лошадяхъ). Під гаківницями гопцюють коні.
Заму́рзувати, -вую, -єш, сов. в. заму́рзати, -заю, -єш, гл. Замусливать, замуслить, испачкать.
Захвали́ти Cм. захвалювати.
Ля́да III, нескл. = леда. Тільки о тім дівки дбайте, ляда кому не довіряйте. Ой щось мо ся розлучили через ляда кого. Ляда пліткам не ймай віри. Ляда біс чоловіка удре. Нехай мене ляда дурень в личко не цілує.
Розв'язь, -зі, ж. Развязанные снопы въ стогѣ.
Самопихом, на-самопих, нар. Безъ приглашен я, нахально, насильно, самоуправно. Лізуть у хату самопихом. Як я до їх піду на-самопих.
Узяха, -хи, ж. Та, которая беретъ. Коли даха, то і взяха.
Улупити, -плю, -пиш, гл.
1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Серця б улупила та матінку купила.
2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. А як влупить чортяку грім, заб'є його.
3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями.
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Під таку хвижу не одно одубіє. Та се якісь люде приїхали, — за хвижею і не видно.