Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дик

Дик, -ка, м. Дикій кабанъ. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИК"
Кам нар. Чѣмъ. Угорек. Желех. Вх. Зн. 23.
Клопотуха, -хи, ж. Хлопотунья. Як та бідна курка-клопотуха, що знайде зернятко да й те оддасть своїм курчаткам, так і я усе до останнюю жупана пороздавав своїм діткам. К. ЧР. 266.
Коничок, -чка, м. Ум. отъ кінь.
Моро́зний, -а, -е. Холодный.
Нестепний, -а, -е. = недотепний. Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Одіж, -жі, ж. Одежда. Купив панові якоїсь матерії на одіж. Грин. І. 99. Скинув одіж. Грин. І. 104.
Призволяще, -щого, с. Воля, усмотрѣніе. Я вам на призволяще даю — як хочете, так і робіть. Зміев. у.
Примушувати Cм. примушати.
Страмина, -ни, ж. Передвижная лѣстница = драбина. Чуб. II. 230. VII. 551.
Хвостяга, -ги, ж. = хвостяка. І хвостяги нема у дворі. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.