Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бульбашний, -а, -е. Покрытый пузырьками, пѣнящійся. Коряк жемчужно-бульбашної вип'є. К. Бай. 9.
Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Зміев. у. Тілки дви карбованці й випозивав за бика. Канев. у.
Висвічуватися, -чуюся, -єшся, гл. Свѣтиться. Тисячі свічок висвічувалися як блискавки. Стор. МПр. 74.
Ген нар. 1) Вонъ тамъ. На небі чистому ген хмара бовваніє. Греб. 367. Ген там на долині під могилою огонь палає. Рудч. Ск. II. 18. 2) ген-ген. а) далеко-далеко. Пійдем ген-ген на гору. Маркев. 33. б) очень, сильно. Мотря таки ген-ген забарилась. Св. Л. 176. 3) Какъ существительное: названіе дѣтской игры, состоящей въ бросаніи ножа (съ кулака, съ ладони, съ головы, зубами) такъ, чтобы онъ воткнулся въ землю. КС. 1887. VI. 474. Мил. 55. Не отсюда ли и выраженіе: дати гену — сильно побить? Мнж. 168.
Гружа́вина, -ни, ж. Топкое місто, трясина. Н. Вол. у.
Додо́лу Єв. І. VIII. 6. Cм. Діл. Ум. Додо́лку, додо́лоньку, додо́лочку. Чуб. Т. 364.
Дошарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домыть (мочалкой). Чи вже дошарувала підлогу? Васильк. у.
Музи́ка, -ки 1), ж. Музыка. Троїста музика йграє що є духу. Кв. І. 12. 2) м. Музыкантъ. Пропустіть, пропустіть — музики йдуть. Шевч. 305. 3) м. Охотникъ. О, я замолоду був великий музика до горілки. Волын. г. Ум. музиченька. Наймай музиченьки. Чуб. V. 304.
Ручий, -а, -е. Ловкій. Веселий, ручий молодик. Мкр. Г. 7. Дівка руча, щира, жвава, невсипуща. Мкр. Н. 4. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136. Коли б мені тепер хоч зо жменю людей ручого плеча, кинувся б я левом.... на старого Острозького. К. ЦП. 223.
Спостувати, -тую, -єш, гл. = спостити. А написано та 12 п'ятниць та в году спостувати. ЗЮЗО. II. 116.