Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзявкун

Дзявку́н, -на́, м. = Дзявкало.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЯВКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЯВКУН"
Диво́висько, -ка, с. 1) Зрѣлище. З иншими приятелями на дивовисько пішов. 2) Удивительное явленіе.
Женьча́р, -ра, м. = жнець. Вх. Лем. 413.
Малі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно маленькій, крошечный.
Мерще́нько нар. Ум. отъ мерщій.
Пастущина, -ни, ж. Плата пастуху. Желех.
Прибірниця, -ці, ж. Та, которая прибираетъ. Сестриця-прибірниця мої кісточки прибірала. Рудч. Ск. II. 36.
Совісний 2, -а, -е. Добровѣстный, совѣстливый.
Стріляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стрелити, стрілити, -лю, -лиш, гл. Стрѣлять, выстрѣлить. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ном. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. КС. 1862. III. 537. Стефан в серце стрілив. Лукаш. Ой як стрілив, — царя вцілив. АД. І. 146.
Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Цьвапкати, -каю, -єш, гл. = цв'якати. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЯВКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.