Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзюбатий

Дзюба́тий, -а, -е. 1) Съ большимъ клювомъ. Яструби дзюбаті. К. Досв. 99. 2) = Дзюбаний. Дзюбата дівка. Був русявий, вусатий, дзюбатий. Св. Л. 275. Г. Барв. 447.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБАТИЙ"
Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 425.
Голодраба, -би, ж. = голодрабка. Зміев. у.
Замасти́ти Cм. замащувати.
Крастися, крадуся, -дешся, гл. Подкрадываться. Крадеться як вовк. Ном. № 2977. А із яру в киреї козачій хтось крадеться. Шевч.
Наляка́ти, -ся. Cм. налякувати, -ся.
Позомлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и зомліти, но о многихъ.
Столини, -лин, ж. мн. = столинє. Вх. Уг. 269.
Унимливий, -а, -е. Робкій, застѣнчивый, стыдливый. Шейк. Вх. Зн. 73.
Устя, -тя, с. Устье (рѣки). Стор. II. 142.
Штапний, -а, -е. 1) Красивый, пригожій. Вх. Зн. 83. 2) Искусный. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЮБАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.