Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлука, -ки, ж. Отлученіе; отдѣленіе отъ чего либо.
Заоді́тися, -нуся, -нешся, гл. Одѣться. Вх. Зн. 20.
Маля́рня, -ні, ж. Мастерская живописца.
Мирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Мазать мѵромъ. Другий царь святим миром мирував. Чуб. III. 326.
Перестрочувати, -чую, -єш, сов. в. перестрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Прострачивать, прострочить. Сами собі та дивуються, що у голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком перестрочувана. Чуб. V. 34. 2) = перетихати. Широкая та й улиця очеретом перестрочена. Мил. 117.
Посколочувати, -чую, -єш, гл. Возмутить (воду во многихъ мѣстахъ); взболтать (во множествѣ).
Приклеїти Cм. приклеювати.
Стадарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Укладка, -ки, ж. Взносъ.
Ченчух, -ха, м. Родъ растенія. У діброві ченчух усіяла: ой як я піду за нелюба, не цвіти, ченчух, у діброві. Рк. Макс.