Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиг

Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у МВ. употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИГ"
Барабанський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ барабану. Употребл., кажется, только какъ брань въ выраженіи: шкура барабанська — потаскуха, публичная женщина и вообще скверная женщина.
Богомілка, -ки, ж. Богомолка.
Зреєструвати, -ру́ю, -єш, гл. Сдѣлать реестръ чему.
Каптанник, -ка, м. Шьющій кафтаны.
Наділля́ти гл. = надлити. Желех.
Пересолодати, -да́ю, -єш, гл. Пересолодѣть. Було дуже тепло в хаті, і ячмінь пересолодив.
Підлатувати, -тую, -єш, сов. в. підлата́ти, -та́ю, -єш, гл. Чинить, починить.
Роздавання, -ня, с. Раздача.
Смик! II, межд. Дергъ. А він його смик за полу. Хто йде та й смик за новий косник. Мил. 104.
Чичва, -ви, ж. Плохое болотное сѣно. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.