Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиг

Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у МВ. употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИГ"
Двійня́та, -ня́т, с. мн. Двойни, близнецы.
Дзвіни́ця, -ці, ж. 1) Колокольня. Як в Кийові на дзвіниці черні в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять. Ном. № 13445. 2) = Вежа 3. Гол. І. Объясн. къ рис. 21. О. 1861. XI; Св. 36. Ум. Дзвіни́чка.
Довгоши́йка, -ки, ж. Съ длинной шеей. Там така довгошийка! Як у гуски шия. Васильк. у.
Дотули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Прижаться, коснуться. А я дуба перескочу, що й не дотулюся. Грин. ІІІ. 210.
Зарну́ти Cм. заринати.
Надде́ртий, -а, -е. Надодраный, надорванный.
Поменити, -ню́, -ниш, гл. Упомянуть, назвать.
Пристроїти, -ро́ю, -їш, гл. Приготовить; придѣлать. Вх. Лем. 457.
Рясно нар. Обильно, густо. Ой вишенько-черешенько, чом не рясно родиш? Чуб. Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Г. Барв. 84. Сади цвіли рясно. Левиц. І. 524. Рясно-рясно плакала. Мир. ХРВ. 406. Ум. рясненько, ряснесенько.
Стоокий, -а, -е. Имѣющій сто глазъ. Стоока наче вона була, все бачила. МВ. (О. 1862. III. 60).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.