Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарбар, -ру, м. Крикъ, шумъ, гамъ. Там у хаті гарбар. Н. Вол. у.
Допіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допекти́, -чу́, -че́ш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов'їха. Левиц. Пов. 336. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен. К. ЧР. 311.
За́пко нар. Страшно, жутко. У лісі так запко. Н. Вол. у.
Нагру́дник, -ка, м. 1) Нагрудникъ. 2) Лифъ безъ рукавовъ, пришитый къ юбкѣ. Черниг. г.
Напиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. напха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Набивать, набить. Лисичка... за пирії та з хати... Виїла мачок з середини, а туди напхала сміттячка. Рудч. Ск. II. 6.
Погроза, -зи, ж. Угроза. Він погрози не страхався. Млак. 99. Ум. погрозна.
Подопроваджувати, -джую, -єш, гл. Довести (во множествѣ).
Прицабунити, -ню, -ниш, гл. Схватить. Вх. Лем. 457.
Тріпотати, -чу́, -чеш, гл. = трепотати. Рученятами... тріпотав. К. Дз. 163.
Четвертака, -ки, ж. Корова четырехъ лѣтъ. Харьк.