Вельбучитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, чваниться.
Виноградочок, -чку, м. Ум. отъ виноград.
Дари́ти, -рю́, -риш, гл. = Дарувати 1 и 2.
Дука́ч, -ча́, м. 1) = дукарь. Іде багач, та йде дукач, п'ян валяється, з козацького отамана насміхається: за що тая голотонька напивається? Чужі пани дукачі держать людей до ночі. 2) = дукат 2. Ум. дука́чик. І внучатам із клуночка гостинці виймала: і хрестики, й дукачики, й намиста разочок Ориночці.
Лись меж. = блись.
Лози́ночка, -хи, ж. Ум. отъ лозина.
Нуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать, надѣвать узду.
Півкоречник, -ка, м. Водяная мельница, въ которой вода падаетъ на колесо на половинѣ его высоты, отчего оно вращается назадъ, т. е. въ сторону, противную движенію воды.
Розгарцюватися, -цююся, -єшся, гл.
1) Слишкомъ много ѣздить верхомъ.
2) Расшалиться.
Тяганина, -ни, ж.
1) Тасканіе.
2) Возня, хлопоты.
3) Волокита (судебная). На тяганину пішло. Ум. тяганинка.