Відпарити Cм. відпарювати.
Добрехатися, -брешу́ся, -шешся, гл. Довраться. До такої добрешись. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха.
Загра́катися, -каюся, -єшся, гл. Зазѣваться. Мене... послано, що вже не зап'ю, не забалакаюсь, не загракаюсь, та й не злякаюсь.
Кісточка, -ки, ж. Ум. отъ кістка. 1) Косточка (животнаго). Казав пан дяк, що гусей не їсть, а повна стеля кісточок. 2) Анат. Лодыжка, Malleolus. З річки нашої куди влітку дівається вода, так що й горобцеві по кісточки перейти. Там керви по кісточки. 3) Гнѣздо въ срединѣ яблока или груши для зеренъ.
Міток, -тка, м. Мѣра нитокъ въ 40 или 50 пасомъ. Мітки бувають круглі, в яких одно пасмо має 60 ниток і чиноваті, в яких одно пасмо має лиш 30 ниток. Міток із матірного прядіво. Ізстаріли мене, ненько моя, та чужії мітки. Хто мені буде чужі мітки одпрядать?
Моска́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Обрусѣвать. Уже почав москалитися! 2) Осолдатчиваться.
Не-відь-що. Нелѣпость, Богъ знаетъ что.
Посковувати, -вую, -єш, гл. Сковать (многихъ). У три ряди бідних, безщасних невольників посажено, по два, по три докупи посковувано.
Прикладатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикластися, -ду́ся, -де́шся, гл.
1) Прикладываться, приложиться, быть приложеннымъ.
2) — до кого. Примѣняться, примѣниться къ кому. Не й нам треба до вас прикладатись.
Учитися, учуся, учишся, гл. Учиться. Хто не вчивсь, не буде знать. Хто не вміє молитися, най іде на море учитися.