Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верзякати, -каю, -єш, гл. Болтать, плести, молоть вздоръ. Верзякали вони таку дурницю. Ком. І. 53.
Дрімни́виці, -виць, ж. мн. = дрімливиці. Мил. 34.
Кобзарь, -ря́, м. 1) Пѣвецъ, акомпанирующій себѣ на кобзѣ. Кобзарі швендяють поміж людьми, грають на кобзах, на бандурах да співають усяких пісень. К. ЧР. 259. І про неї добрим людям кобзарі співають. Шевч. 2) Поэтъ. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. Куліш.
Макови́ння, -ня, с. соб. Стебли мака. КС. 1893. VII. 80.
Ма́тірний, -а, -е. Сдѣланный изъ матірки. Cм. матірка 2. Матірне прядіво. КС. 1893. VII. 80. Матірне полотно. Волч. у.
Попротив нар. = проти. Ще, каже, попротив себе не вишукав. Федьк.
Примерлий, -а, -е. Обмершій.
Пробуток, -тку, м. Житье. Kolb. І. 98. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Гол. IV. 554. Я дав йому пустиню на пробуток. К. Іов. 88.
Спитувати, -тую, -єш, гл. Пробовать, испытывать. Нехай дурнями броди спитують. Черк. у.
Умотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. умотатися, -таюся, -єшся, гл. Обматываться, обмотаться, запутываться, запутаться, Пішов до тітки — вмотавсь в намітки. Ном. № 9392.