Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Глушник, -ка, м. Раст. = глушиця.
Давни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Дѣлаться давнимъ, старымъ.
Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Зерна́тий, -а, -е. = зернистий.
Змерзти, -гну, -неш, гл. Смерзнуть, озябнуть. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. О, та й змерз же я цупко! Зняв шапку, привітався... «Змерз», каже. Дайте нам пироги, бо ми змерзли в ноги.
Нали́ти, -ся. Cм. наливати, -ся.
Перечовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть, шаркая ногами.
Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій.
Торохта, -ти, ж. Сплетни. Я віри не діймав, як люде про неї торохту пустили.