Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удягати

Удягати, -га́ю, -єш, сов. в. удягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть; надѣвать, надѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДЯГАТИ"
Білястий, -а, -е. Бѣловатый, бѣлѣющій.
Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Виступка, -ки = покритка. Вх. Зн. 7.
Масля́к, -ка, м. 1) Масленикъ (грибъ). Радом. у. Раст. Boletus luteus. ЗЮЗО. І. 114. 2) Слизень, улитка, Limax. 3) = маслянка 5. Вас. 182.
Мотузо́чок, -чка, м. Ум. отъ мотузок.
Одновірство, -ва, с. Единовѣріе. Желех.
Палиґа, -ґи, ж. 1) Большая палка. Вх. Зн. 47. 2) Крыша въ шахтномъ ходѣ. Вх. Зн. 46.
Пиптик, -ка, м. 1) Ум. отъ пипоть. 2) = пипка.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Шандарак, -ка, ж. = андарак. І шандарак свій скинула, так спотіла бідна. Козел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.