Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джулий

Джу́лий, -а, -е. Безухій. Джулі вівці. О. 1862. V. Кух. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖУЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖУЛИЙ"
Вигинути, -ну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть (всѣмъ). Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула. Ном. № 4124. Од лиця твого святого вигинуть прокляті. К. Псал. 16.
Відсовувати, -вую, -єш, гл. = відсувати.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Козелок, -лка, м. Раст. Tragopogon majus L. ЗЮЗО. І. 139.
Насини́ти. Cм. Наси́нювати.
Ніколи нар. Некогда, нѣтъ времени.
Петечина, -ни, ж. = петек. (Cм. петак). Будут гості в кармазині, а ти в лихій петечині. Гол. II. 576.
Понаряджати, -джа́ю, -єш, гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле. О. 1862. VIII. 25.
Шевляга, -ги, ж. 1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй. 2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЖУЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.