Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джолґонути

Джолґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Джигонути. От одна (oca) як джолґоне його. Мнж. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖОЛҐОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖОЛҐОНУТИ"
Барнак, -ка, м. Загнутый конецъ ґирлиґи, ея деревянный крюкъ. О. 1862. V. Кух. 36. Мнж. 176.
Білість, -лости, ж. Бѣлизна. Желех.
Зав'Яза́ти, -ся. Cм. зав'язувати, -ся.
Кантурь, -ря, м. = кантар 2. Безмена ти не положиш у кишеню, а кантурь положив та й ходи. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Наміси́ти Cм. намішувати.
Скотисто нар. Покато.
Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ. Шух. І. 185.
Таланистий, -а, -е. Счастливый, удачливый. Який ти, Хведоре, таланистий. Волч. у.
Темнісько нар. = темнісінько. Шейк.
Хабник, -ка, м. Кустарникъ. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЖОЛҐОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.