Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безрідний, -а, -е. Безродный. АД. І. 249. Вийди до мене, дівчино ти безрідная. Мет. 80. Тяжко на чужині безрідному проживати. Макс.
Веретенниця, -ці, ж. = веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Вимітальниця, -ці, ж. Выметальщица. Мил. 217.
Заві́тритися, -рюся, -ришся, гл. Заѣхать, забраться. Нема мого панича — аж у Чернігів завітрився. Харьк.
Заганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. загна́ти, -жену́, -не́ш, гл. Загонять, загнать. Боярам свині пасти, молодому заганяти. Мет. 195. Ходить голуб сивий волохатий, — ні загнати, ні зазвати. Мет. 10. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Коло колодязя дванадцять стовпів загнано въ землю. Рудч. Ск. І. 135.
Колокільце, -ця, с. Бубенчикъ? А-а люлечки! шовковії вірвечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка: засни, мала дитиночка! Макс. (1849). 105.
Осунути, -ся. Cм. осувати, -ся.
Пробелькотати, -чу́, -чеш, пробелькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Пробормотать, пролепетать. Еге, — пробелькотіли гайдамаки, низенько вклонившись. Стор. II. 62.
Швиґар, -ра, м. Конецъ кнута, плети. Вх. Зн. 81.
Шльонський, -а, -е. 1) Силезскій. Ось скатерть шльонськая нешпетна, її у Липську добули. Котл. Ен. II. 35. 2) Изъ шерсти или овчины овцы силезской породы. Шльонський кожух. Мнж. 56.