Брижувати, -жую, -єш, гл. Украшать сборками, складками.
Виполонити, -ню, -ниш, гл.
1) Взять всѣхъ въ плѣнъ.
2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву.
Занори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. О мышахъ: заскрестись въ норѣ. Занорили миші під помостом.
Листа́тий, -а, -е. Имѣющій большіе листья. Бур'ян там поріс такий листатий. Сьогорішній очерет такий листатий. Тьохнув соловейко на листатому клені. Ум. листатенький. Любисток листатенький.
Москале́нко, -ка, м. 1) Сынъ великоросса. 2) Сынъ солдата.
Позакочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Закатиться (во множествѣ). Зрачки позакочувались йому під лоб.
Понавертати, -та́ю, -єш, гл. То же, что и навернути, но во множествѣ. Звозив хліб, поставив на току: оттакі скирти понавертав.
Прибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. прибрати, -беру, -реш, гл. 1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. 2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Дівчата гарні, усі прибрані. Прибери пень, то й пень покращає. 3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. до рук прибрати. Прибрать къ рукамъ, захватить. 4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходить въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім'я Основ'яненко. 6. нічого не прибрав більш їй одмовити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. 73) — розуму, ума, спосіб, способу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що йому робить. Прибрали мок способу літати по воздусі. Стали ляхи способ прибірати. син прибраний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. 5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько.
Розстригати, -га́ю, -єш, сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.
Цензорувати, -рую, -єш, гл.
1) Цензировать.
2) Осуждать? Ей, дочко, схаменися! Що тобі такого, що так цензоруєш дітей? Хиба ж ти дідичка сама? Хиба твій батько не піп був?