Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. Грин. II. 158, 102. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Шевч. 590. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл. 1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Шевч. 174. Списав спину, що й курці нігде клюнути. Ном. № 4016. 2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють. Ном. № 8233.
Навперемі́нкунар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку. Г. Барв. 57.
Підглежувати, -жую, -єш, гл. = підглядати.
Підрунюватися, -нююся, -єшся, сов. в. підру́нитися, -нюся, -нишся, гл. Подростать, подрости молодой шерсти подъ старою. Конст. у.
Поярмачити, -чу, -чиш, гл. = поярмаркувати. Вх. Уг. 262.
Прачкарня, -ні, ж. Прачешная. Васильк. у. (Рк. Левиц.). Кіев.
Пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.
Раятися, -раюся, -єшся, гл. Совѣтоваться. Ви б раялись, та й до школи хлопця.
Чвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Четвертовать. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй. Борз. у. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Лукаш. 115.