Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деревце

Дере́вце, -ця, с. 1) Ум. отъ дерево. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. 2) Часть плуга. 3) Свадебное деревцо. Cм. Гільце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВЦЕ"
Воронячий, -а, -е. Вороній. Ном. № 12743. вороняче вухо. Порода грибовъ.
Дре́во, -ва, с. = дерево. Грин. ІІІ. 690. А зузуля стрепенула, в темний луг полинула, сіла собі на високім древі. Мет. 256. Над водою посажене древо зеленіє. Ум. дре́вко. Помости гніздечко й у садочку, на високім древку, на яворку. Чуб. V. 850.
Є́щірка, -ки, ж. = ящірка. Шух. I. 22.
Комиш, -шу, м. Тростникъ. Жили по комишах і очеретах. ЗОЮР. I. 75.
Мень, -ня, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Обв'язати, -ся. Cм. обв'язувати, -ся.
Озвіритися, -рюся, -ришся, озві́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Разъяриться, сдѣлаться звѣремъ.
Оладок, -дка, м. = оладка. Ном. № 7932.
Роскопувати, -пую, -єш, сов. в. роскопати, -наю, -єш, гл. Раскапывать, раскопать, разрывать, разрыть. Стали вони роскопувати тую гору. Рудч. Ск. І. 31.
Хвітю меж., выраж. звукъ отъ метенія. Хвітю-хвітю! повна скриня оксамиту. Загадка о сметаемой сажѣ. Ном., стр. 299, № 310.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЕВЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.