Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дебринець

Дебринець, -нця, м. Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕБРИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕБРИНЕЦЬ"
Буки-барабан-башта. Чепуха, чушь, нелѣпица. Та се так, не во гнів сказати, — буки-барабан-башта, шануючи Бога й вас. Котл. Н. П. 399.
Годок, -дка, м. Ум. отъ год.
Ді́вчинка, -ки, ж. Дѣвочка. І дитинка в їх була, дівчинка як ясочка, свіжа й повна як гурочок. МВ. І. 8.
Залускоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Усиленно затрещать.
Кухарський, -а, -е. Поварской.
Підкоморство, -ва, с. Должность подкоморія. Дала йому унія підкоморство. К. ПС. 83.
Покрик, -ку, м. Возгласъ, крикъ. Од сього покрику покотилась луна. Стор. МПр. 26. Ніхто не чув грізного покрику. Св. Л. 300.
Пороз'їздитися, -димося, -дите́ся, гл. Разъѣхаться. Пороз'їздились ми нарізно на досвітки. Драг. 417.
Росправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. росправитися, -влюся, -вишся, гл. Расправляться, расправиться. Шаблею ми я ним росправимось. К. ЧР. 336.
Рудяний, -а́, -е́ 1) Кровавый. 2) О водѣ: покрытый ржавчиной.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕБРИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.