Гузи́рь, -ря́, м. 1) Комель дерева (гузєр, гузір). Комель, нижняя толстая часть снопа. Гузирем подавай снопи. 2) Мѣсто, гдѣ мѣшокъ связанъ, завязанъ. Уголъ мѣшка или косого мѣшечка. 3) Мѣшокъ въ бреднѣ. Ум. Гузире́ць. А він торбинку за гузирець та й висипав груші.
Ди́вдерев, -ва, м. = Дивдерево.
Заметуша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Замять. Писарь гроші громадські узяв, та як громада пристала, він горілки поставив, да так діло й заметушав.
Заро́сянський, -а, -е. Находящійся за р. Росью.
Ігі, ігій, меж. = іги.
Квітущий, -а, -е. Цвѣтущій. Весна пришила теплая, свіжая, квітуща.
Пригадати, -ся. Cм. пригадувати, -ся.
Рождатися, -даюся, -єшся, гл. = Рожатися.
Розлучниця, -ці, ж. Разлучительница. Лати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою.
Штани, -нів, м. Панталоны, брюки, шаровары. Здається і пан, а штанів нема. штани до паска — застегиваются на пуговицу, штани до очкурні́ — держатся на очкурі́ (веревочка или ремешокъ), вдернутомъ въ поясъ штановъ и завязывающемся спереди. до́вбані штани. Родъ штановъ на очкурні. Ум. штанці.