Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Величність, -ности ж, 1) Значеніе, значительность, достоинство. Козаки у хлібі кохаються, ото як зійдуться, то й пита один одного: а скілько у тебе хліба, бо він у чому иншому величности не покладає. Могил. у. 2) Величественность.
Добрі́ненький, -а, -е., Ум. отъ добрий.
Жоре́нця, -ців, с. мн. ум. отъ жорна.
За́ря́д, -ду, м. Правленіе, у правленіе. Жел.
Змерзлий, -а, -е. Смерзшій.
Обдати, -дам, -даси, гл. Дать всѣмъ.
Покоління, -ня, с. Поколѣніе. К. МХ. 44. Левиц. Пов. 324.
Попідбігати, -гаємо, -єте, гл. Подбѣжать (о многихъ).
Портяниці, -ниць (также: поркени́ці, поркини́ці), мн. Штаны изъ толстаго бѣлаго холста. Гол. Од. 66. Шух. I. 120, 153. Kolb. I. 41.
Суховила, -вил, мн. Вилы трезубцемъ съ поперечной перекладиной, — для накладыванія навоза. НВолын.