Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дворський

Дво́рський, -а, -е. Дворовый (человѣкъ). Дворський чоловік Кіндрат, — усією як раз сем'єю робить він на пана. О. 1862. VI. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОРСЬКИЙ"
Деся́тничка, -ки, ж. Жена десятника.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Місти́тися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться. Та нічого поститись, коли єсть ігде міститись. Ном. № 11547.
Облога, -ги, ж. 1) Осада. Наливайком козаки з облоги визволились. К. ЦН. 309. 2) Каждое изъ наклонно идущихъ бревенъ, изъ которыхъ сдѣланъ желобъ для спусканія срубленныхъ деревьевъ съ горы. Cм. ризи. Шух. I. 179. 3) мн. облоги. Оконная рама. Вх. Зн. 42.
Питатися, -та́юся, -єшся, гл. = питати. Питався чорт баби: що о Бозі люде говорять? Ном. № 198.
Поопинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Очутиться (о многихъ).
Приставка, -ки, ж. Доставка. Херс. г.
Роджений, -а, -е. 1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. І. 5. 2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172.
Росказати Cм. росказувати.
Шурпа, -пи, ж. 1) Курица съ торчащими взъерошенными перьями. Рк. Левиц. 2) Женщина въ безобразномъ нарядѣ. Божевільна начепляла на себе дрантя та й ходе мов якась шурпа. Рк. Левиц. 3) Непотребная женщина. Це шурпа — пранцювата баба. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.