Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двійнята

Двійня́та, -ня́т, с. мн. Двойни, близнецы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙНЯТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙНЯТА"
Двійця, -ців, с. = Двійнята.
Ді́льчий, -а, -е. Раздѣльный. Дільчий акт, реєстр.
До́вшати, -шаю, -єш, гл. Удлиняться, становиться длиннѣе. Великі світлиці (здавалось у сні) ширшали, довшали. Левиц. Пов. 539.
Загво́зджувати, -джую, -єш, сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заверить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. Ном. № 507. 2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут. Котл. Ен.
За́стайка, -ки, ж. Жилище пастуха гуцула въ полони́нах. Cм. стайка. Шух. І. 215.
Милосе́рдник, -ка, м. Милосердный, сострадательный человѣкъ. Смієшся, зробивши милосердника тираном. К. Бай. 84.
Обвалити, -ся. Cм. обвалювати, -ся.
Похиріти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Бодай же вам, чумаки, воли похиріли. Рудч. Чп. 90.
Товчіння, -ня, с. 1) Толченіе. 2) Валяніе (сукна). Зміев. у.
Штрихонути, -ну, -неш, гл. = штриконути. Як штрихоне її, — так і наштрикнув. Грин. II. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЙНЯТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.