Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двихтіти

Двихті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. 1) Колебаться. 2) Трястись. Така гладка: як іде, так аж двихтить. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИХТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИХТІТИ"
Вереск, -ку, м. Визгъ, крикъ. Левч. 62. Вереск у хаті. Фр. Пр. 146.
Кітка, -ки, ж. Кошка. Рано пташка заспівала б, як би кітка не ззіла. Ном. № 1950. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213.
Ле́стощі, -щів, ж. мн. Лесть. Харьк.
Лопа́точка, -ки, ж. Ум. отъ лопата.
Обпасинкувати, -кую, -єш, гл. Обломать побѣги на стебляхъ табаку, кукурузы и пр.
Опинка, -ки, ж. Родъ шерстяной полосатой плахти или запаски. Гол. Од. 61. Kolb. І. 37. Гол. Од. 82.
Причащати, -ща́ю, -єш, гл. Причащать. Занедужала небога, — уже й причащали. Шевч. 115.
Пробужати, -жа́ю, -єш, гл. = пробуджувати. Пробужає свого пана. Чуб. V. 942.
Рогоза, -зи, ж. = рогіз. Хиба росте папирус уз болото, і рогоза живе в безбідній суші? К. Іов. 18.
Усатий, вусатий, -а, -е. 1) Усатый, усастый. Хлопці вусатії і дівки косатії. Лукаш. 149. 2) Остистый. Усатий ячмінь. Ном. № 10163. 3) вусаті уставки. Родъ вышивки. Kolb. І. 48, 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВИХТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.