Говіркий, -а, -е. Разговорчивый. Зріс на самоті, сам із собою. Не говіркий був. Старі люде говіркі.
Замурави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Зарости, покрыться травою. Криниця й замуравилась.
Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ.
Зопхнути, -ну́, -неш, гл. = зіпхнути. З кроватоньки зопхнула.
Поварувати, -ру́ю, -єш, гл. Сохранить, уберечь. Бог поварував.
Похваткий, -а́, -е́ Скорый, быстрый. Похваткий кінь.
Стая, стаї, ж.
1) Жилище гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах. — 187. Там в стаї ватаг на флояру грає.
2) Рядъ. Стая кіп.
3) = ліса 2.
Товстуля, -лі, ж. Толстушка. Ота товстуля як поклонилась, то аж присіла, ще й перехилилась на один бік.
Хмельниччина и хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго.
Цнотливий, -а, -е. 1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. 2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою).
