Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

даровизно

Дарови́зно нар. Даромъ, въ подарокъ. Він дав даровизно мужикам землі. Верхнеднѣпр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРОВИЗНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРОВИЗНО"
Дбач, -ча́, м. Пріобрѣтатель, рачитель.
Кигитка, -ки, ж. Чайка. Желех.
Лі́нка, -ки, ж. Лѣнивая женщина. Вх. (Желех.).
Набира́ти, -ся = набірати, -ся.
Назаумі́ру нар. = назавміру. МВ. ІІ. 80.
Підря, -рі, ж. см. підра.
Похвортунити, -нить, гл. безл. Повезти (кому), удаться.
Сейм, -му, м. Сеймъ. Ум. сеймик.
Складня, -ні, ж. = кладня. Гол. II. 518.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Рудч. Ск. І. 135. Вас. 157, 172. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. Н. Вол. у. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. ХС. III. 62. Ум. товкачик, товкачичок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРОВИЗНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.