Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дармоїдка

Дармої́дка, -ки, ж. Дармоѣдка, тунеядка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРМОЇДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРМОЇДКА"
Ані! сз. См. союзъ А.
Гомі́лка, -ки, ж. Голень. Мнж. 178. Ум. Гомілочка. Їжте курча, — беріть гомілочку. Зміев. у.
Зави́дливий, -а, -е. Завистливый. Дівчата завидливі. О. 1861. X. 57.
Знахоровитий и знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.
Опішний, -а, -е. = опішілий. Опішний кінь. Вх. Зн. 44.
Остружини, -жин, ж. = острушки 2.
Псаломник, -ка, м. Псалмопѣвецъ. Желех.
Стіс, стосу, м. Кубическій сажень дровъ, кирпича. МУЕ. III. 28. Тут цілий стіс дров. Три стоси цегли. Брацл. у.
Трівожити, -жу, -жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.
Цегельний, -а, -е. Относящійся, принадлежащій кирпичному заводу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРМОЇДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.