Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давучка

Даву́чка, -ки, ж. Терпкій фруктъ. Стане давить отут, наче грушу давучку їси, да вдавишся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВУЧКА"
Бляшанка, -ки, ж. 1) Жестянка. 2) Мѣра для водки: осьмушка. Брацл. у. Випив пів бляшанки. Рудан. І. 68. Випий, Іване, бляшанку, а за дві заплати. Фр. Пр. 180. Ум. бляшаночка.
Валашання, -ня, с. Охолощеніе, оскопленіе.
Гу́стість, -тости, ж. Густота. Желех.
Засвіѣчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. 2) Только сов. в. Освѣтиться, засвѣтиться, засіять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося? КС. 1883. II. 371. Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися. МВ. Город, мов на свято, засвітився. Мені тепер саме на веселу жизнь засвітилось. Г. Барв. 10. каганці́ в оча́х засвіти́лися. Искры изъ глазъ посыпались. Ном. № 3982.
Красний, -а, -е. Прекрасный, красивый, хорошій. Не родися красна, та родися щасна. Ном. № 1674. За тиждень прийшла в Київ. Красний, Боже який! МВ. І. 23. Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна: перед нею й поза нею впала зоря ясна. Н. п. Ти, козаче молоденький, слова твоі красні. Мет. 107. Хто б мав таке слово пишне да красне, щоб так як на картині змалював той манастирь. К. ЧР. 99. Красний сей світ! Федьк. красна дівка. а) Созвѣздіе Дѣвы. б) Радуга. Чуб. VII. 575., Ум. красненький, красне́сенький.
Пекельний, -а, -е. 1) Адскій. Котл. Ен. II. 32. Огонь пекельний. Єв. Мт. V. 22. Гориш тим пекельним вогнем. Стор. МПр. 14. 2) Мучительный, крайне тяжелый. Росказав Іван Остапові, яке то пекельне його й людське життя на білому світі. Грин. І. 288.
Понастромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Тоже, что и настромитися, но во множествѣ.
Скурити, -рю́, -риш, гл. Выкурить. Вх. Зн. 64. Скурив увесь тютюн.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
Шпувати, -шпую, -єш, гл. 1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує. Волч. у. 2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує. Котл. Ен. II. 7. 3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її. Ном. № 13927. 4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.