Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галузонька, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Гру́да, -ди, ж. 1) Комокъ, кусокъ. За його не взяв би срібла хоч повную груду. Чуб. V. 935. Болѣе употребительно въ Ум. формѣ: гру́дка. (Cм.). 2) и груда́. Замерзшая комками земля, кочки, колоть. Мир. Пов. II. 41. На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди. Ном. № 486. Пробила ніженьку на сухую груду. Грин. ІІІ. 159. 3) = Груд. Волынск.
Кудерявий, -а, -е. = кудрявий. Вх. Лем. 429.
Обмаїти Cм. обмаювати.
Одногніздки, -ків, м. мн. Изъ одного гнѣзда.
Особий, -а, -е. Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату. Рудч. Ск. І. 113.
Підсобка, -ки, ж. Подмога, помощь, поддержка. Сама ж я годую ту дитинку, сама заробляю, — нема мені підсобки ніякої ні від кого. Павлогр. у.
Сорокопуд, -да, сорокопуст, -ста, м. пт. сорокопутъ. Вх. Пч. II. 12. Сорокопуда гріх бить, бо він за курями тягне — кобця б'є. Чуб. І. 60.
Украсивий, -а, -е. Изукрашенный? Зброя моя украсивая, доленька моя нещасливая. Чуб. V. 802.
Червінець, -нця, м. Червонецъ. Червінець хоць маленький, але важкенький. Ном. № 1386. Ум. червінчик. Червінчики бряжчать. Гліб.