ґотка
Ґо́тка, -ки, ж. Самка глухаря, глухого тетерева. Cм. Готур, ґотур.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 350.
Том 1, ст. 350.