Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Допада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Очень желать, пожелать. Безличн. Коли допадає вам, — загубіть мою душу. МВ. (О. 1862. I. 104). 3) Допа́сти коня́. Вскочить на лошадь.  
Жребува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Метать жребій. Поділили моє плаття, про одежу жребували. К. Псал. 52.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Залі́зко, -ка, с. Утюгъ. Одна насилу володіла руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. І. 178.
Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи). Желех.
Підвіяти Cм. підвіювати.
Прийомочок, -чка, м. Ум. отъ прийом.
Убити, -ся. Cм. убивати, -ся.
Фальш Cм. хвальш.
Чупрун, -на, м. 1) Простолюдинъ. Безокая фортуна зробила паном із чупруна. Котл. Ен. VI. 17. 2)зілля. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 75.