Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гаразд Ii, -ду, м. 1) Добро, счастье, благополучіе. Чоловікові мило згадати про давні свої гаразди. Федьк. Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю. Гол. І. 263. Живуть собі люде у добрі та в гаразді. 2) гаразди = достатки. Шух. І. 104. 3) на гаразд. Къ добру, кстати. Чи буде це на гаразд?
Дою́н, -на́, м. Удой? По два доюни 'дбувать. Ном. № 13739. Такий доюн, що куди. Ном. № 1628.
Запері́зувати, -зую, -єш, сов. в. запереза́ти, -жу́, -же́ш, гл. Опоясывать, опоясать.
Зівака́ нар.дати. Прозѣвать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав. Волч. у.
Качатина, -ни, ж. Утиное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подружечки — все качатину. Чуб. III. 403.
Мармурник, -ка, м. Раст. Sathyrus silvestris. Лв. 99.
Молочли́вий, -а, -е. Дающій много молока, обильный молокомъ. Чуб. III. 266.
Мусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Возиться. Я й додому почав уже повертати, а він одно мусувався і панькався біля своєї кобили. Харьк. г.
Поміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Подумать, поразмыслить. Лучче ж поміркую, де то моя Катерина. Шевч. 79. Своїм розумом поміркувать. ЗОЮР. І. 174.
Ріса, -си, ж. Сборка въ юбкѣ. Гол. Од. 71.