Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґондзоль

Ґо́ндзоль, -ля, м. и ґондзо́ля, -лі, ж. Побрякушка. Ото гіццає оце намисто, ще зуби повибиває тим ґондзолем. Уман. у. Ум. Ґондзо́лька, ґондзоля́чка. Ув. Ґондзоля́ка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐОНДЗОЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐОНДЗОЛЬ"
Викачувати, -чую, -єш, сов. в. викачати, -чаю, -єш, гл. Искатывать, искатать что, напр. при золотухѣ припухшія железы викачують шариками изъ горячаго хлѣба. Грин. II. 319.
Кощавий, -а, -е. Костлявый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 137.
Креденець, -нця, м. Буфеть, посудный шкапъ. Левч.
Нездоров'я, -в'я, с. Нездоровье. Моя дочка ніколи тебе обіжати не буде: се вона так щось із нездоров'я. МВ. І. 31.
Пополювати, -люю, -єш, гл. Поохотиться.
Порисуватися, -суюся, -єшся, гл. Покрыться трещинами. Дошка порисувалася. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Ростріскатися, -каюся, -єшся, гл. Растрескаться, расколоться. Той гніздюк так і росплився по черіні і ростріскавсь. Г. Барв. 323.
Тівко нар. = тілько. Ківко звіздоньків, тівко копоньків. Гол. II. 35.
Ушивальник, -ка, м. 1) Узенькій ремешекъ для сшиванія. Рк. Левиц. Вас. 159. 2) Кровелыцшсъ соломою. Рк. Левиц.
Шкаравать, -ті, ж. = шкарідь. Вх. Зн. 82.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐОНДЗОЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.