Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґноття

Ґно́ття, -тя, с. Отрепье.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐНОТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐНОТТЯ"
Живопи́хом нар. Сильно спѣша, насильно. Ми огірки збірали яко мога швидче, живопихом. Новомоск. у.
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Чуб. V. 890. Літньої пори, тихими та теплими ночами. МВ. ІІ. 12. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Н. Вол. у. Вона була вже літня бабуся. Переяс. у. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. Мир. ХРВ. 89. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Лужо́к, -жка, м. Ум. отъ луг.
Мазґли́вий, -а, -е. Плаксивый. Вх. Лем. 433.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Недолимок, -мку, м. Чеканъ (ручное оружіе). Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206.
Попотіпати, -па́ю, -єш, гл. 1) Потрепать много (льна, конопли). 2) Поколотить, побить. Хиба який чорт попотіпа на досвітках. Лебед. у.
Слідство, -ва, с. Слѣдствіе. Заперли бідолах в острог та й почали писати слідство. Стор. І. 48.
Трибушон, -на, м. Штопоръ. Желех.
Трівати, -ва́ю, -єш, гл. = тривати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐНОТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.