Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вуйна, -ни, ж. = дядина. Вх. Зн. 8. Желех.
Горду́н, -на́, м. Гордецъ. Козак не гордун, що оборве, то й в кавдун. Ном. № 12166.
Дроби́тько, -ка, м. Говорящій скоро и невнятно.
Загалу́нювати, -нюю, -єш, сов. в. загалу́нити, -ню, -ниш, гл. Вымачивать, вымочить или прокипятить въ растворѣ квасцовъ (яйца передъ окраской). Харьк. Аф.
Загаптува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Покрыть вышивкой (преимущественно золотомъ или серебромъ).
Здого́нити, -ню, -ниш, гл. = здоганяти. Хто два зайці гонить, жадного не здогонить. Ном. № 483.
Майку́т, майкутник, -ка, м. Лѣвша. Желех.
Нестеменно нар. Точь-въ-точь. Окунів небіж та й Окунів, — нестеменно Окунів. Мир. ХРВ. 16.
Ріща, -щі, ж. Валежникъ. Камен. у. Ум. ріщечко. Які там дрова — ріщечко саме. Камен. у.
Цехмистриха, -хи, ж. 1) Жена цехмейстера. 2) Женщина цехмейстеръ въ женскомъ цеховомъ братствѣ, цехѣ. КС. 1890. VII. 91.