Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґандж

Ґандж, -джі, ж. = Ґанджа. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАНДЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАНДЖ"
Батуньо, -ня, м. Ум. отъ батько.
Бісновистий, -а, -е. Бѣсноватый. Екат.
Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Зале́глий, -а, -е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый.
Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Пробубоніти, -ню, -ниш, гл. Пробормотать. «Е, як би була!» — пробубонів Кобза. Стор. МПр. 84.
Розмежування, -ня, с. Размежеваніе.
Сито IIнар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11.
Суверток, -тка, м. = сувертень. Як уже згортається прядіво, то пять ручаєк, — отой суверток і буде каліво. Черн. у.
Щина, -ни ж., также и во мн. ч. щини. Урина. Желех. ЕЗ. V. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐАНДЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.