Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. До булаті треба голови. 2) = кийок. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Ум. Булавка. Булавочка.
Вигадувати, -дую, -єш, сов. в. вигадати, -даю, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, придумать. Дідона вигадала грище. Глухий не почує, то вигода. Учені люде вигадали такий струмент, що виміря кожну високість. 2) Только несов. в. Прихотничать, привередничать. Як почала вигадувати: і те не добре, і се не гаразд, — дайте такого, що й не знаю якого.
Викот, -ту, м. Вырѣзка, выемка (для воротника напр., въ одеждѣ).
Змова, -ви, ж.
1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові.
2) Заговоръ.
Ли́пчиця, -ці, ж. Раст. = лепчиця. Ув'язавсь до мене, як липчиця.
Натхнений, -а, -е. = надхнений. Ввели ж мою натхнену з неба волю.
Окучити, -чу, -чиш, гл. Окружить колышками гнѣздо для поимки птицы.
Поширшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться шире.
Протурготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть, простучать.
Розлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. З туєю поганою розлаялася.
