Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуся

Гуся́, -ся́ти, с. = Гусеня. Ном. № 3411.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЯ"
Доскрипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Доскрипѣть. А що, доскрипіло, поки не луснуло: я казав, що обід лясне.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Змостити, -ся. Cм. змощувати, -ся.
Знемага, -ги, ж. Изнеможеніе, утомленіе. В мене була дуже працьовита кобила, — чи на гору там, чи що — й знемаги їй нема. Харьк. Cм. знемога.
Небагатий, -а, -е. Небогатый, бѣдный. на розум небагатий. Глупый. Ой, татарине, ой сідий же ти, бородатий, либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, а вже за його й гроші пощитав. ЗОЮР. І. 17.
Пильнування, -ня, с. 1) Стараніе, радѣніе. 2) Высматриваніе; внимательность. Чуб. І. 281.
Поотуманювати, -нюю, -єш, гл. Обмануть, одурачить (многихъ).
Ручий, -а, -е. Ловкій. Веселий, ручий молодик. Мкр. Г. 7. Дівка руча, щира, жвава, невсипуща. Мкр. Н. 4. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136. Коли б мені тепер хоч зо жменю людей ручого плеча, кинувся б я левом.... на старого Острозького. К. ЦП. 223.
Сала, -ли, ж. Небольшой плотъ изъ сноповъ, употреблявшійся козаками при переправѣ черезъ рѣку: на него складывали оружіе и одежду и привязывали его къ хвосту лошади.
Хортиця, -ці, ж. Борзая сука. Навела хортиця хортенят. Грин. II. 263.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.