Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуррикан

Гуррика́н, -ну, м. Ураганъ. І мов той гуррикан ширококрилий я мчусь. К. МБ. XІ. 144. Тучі, що вітрами гонить-крутить гуррикан летучий. К. МБ. XI. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРРИКАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРРИКАН"
Гу́цу́л, -ла, м. Гуцулъ, житель гуцульщини. Ном. № 4694.
Догово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. договори́ти, -рю́, -риш, гл. Договаривать, договорить, оканчивать, окончить рѣчь. Ще він не договорив слова. К. Іов. 4.
Збро́йниця, -ці, ж. Арсеналъ, оружейная палата. Желех.
Копичити, -чу, -чиш, гл. 1) Складывать, сваливать въ кучу. Желех. 2) Складывать въ копны. Желех.
Крутарь, -ря́, м. = крутій. Хотин. у. Вх. Зн. 30.
Ло́кшина, -ни, ж. = локша. Свинячу голову до хріну і локшину на переміну. Котл. Ен. І. 18. Ум. локшинка. Харьк. г.
Писарець, -рця́, м. Ум. от. писарь.
Позадумувати, -мую, -єш, гл. Задумать (во множествѣ).
П'ядики, -ків, м. мн. Раст. Lycopodium annotinum et clavatum. Лв. 100.
Шкапійка, -ки, ж. = шкапина. Мир. ХРВ. 372. Завів Лейба й пару шкапійок. Мир. ХРВ. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРРИКАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.