Бот, -та, м. Сапогъ съ короткимъ голенищемъ. Боти сап'янові несе, на його козацькі ноги надіє. Та на козаку боти, та на козаку нові та німецької роботи. Ум. ботик.
За́зуб, -ба, м. 1) Зазубрина, зарубка. 281. 2) Родъ ловушки для лисиць. Cм. пасть.
Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Перегонити, -ню, -ниш, гл. переганяти.
Покувікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Просмажити, -жу, -жиш, гл. Прожарить.
Пррст! меж. Крикъ, которымъ возвращаютъ назадъ забѣжавшую впередъ овцу.
Ротяка, -ки, м. Ув. отъ рот.
Хліборобство, -ва, с. Земледѣліе, хлѣбопашество. Масюк любив хліборобство.
Щина, -ни ж., также и во мн. ч. щини. Урина.
