Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штрихіль

Штрихіль, -ля, с. Инструментъ (родъ желѣзной лопатки) для оскабливанія шерсти при выдѣлкѣ кожи. Вас. 157. Черниг. у., Сумск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТРИХІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТРИХІЛЬ"
Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій. Вх. Пч. II. 18.
Забогара́дити, -джу, -диш, гл. Помочь (ради Бога). Підіть хиба до Грицька Скакуна; той коли й не забогарадить, то хоч доброю радою порадить. Грин. II. 208.
Знадтом нар. Слишкомъ. Узяв п'ятнадцять кіп знадтом з десятини. Нволынск. у.
Лощовина, -ни, ж. Лощина.
Ніжка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нога. 2) Ножка мебели, снаряда.
Паробкувати, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = парубкувати и пр.
Позціплювати, -люю, -єш, гл.зуби, руки. Стиснуть, сжать (во множествѣ). Позціплювали зуби та й лежать як неживі.
Покривайниця, -ці, ж. = покривальниця. Покривайниця плаче, покриватись не хоче. Чуб. IV. 367.
Покропляти, -ля́ю, -єш, сов. в. покропити, -плю, -пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Покропили домовину святою водою. Кв. Тим ув обох бідах в кишені аж гуло, не так то густо дощ із рогу золотого їх покропляв. К. Дз. 141. 2) Вспрыскивать, вспрыснуть, выпить по случаю чего. Ми покропили твій прихід. Г. Барв. 505.
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. Сим. 204. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. АД. II. 37. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТРИХІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.