Жорства́, -ви, ж. Гравій. Скрізь доріжки жорствою висипано.
Мі́рний, -а, -е. Умѣренный, средній. Оце мірні огірки — саме добре квасити.
Нехлюйство, -ва, с. Неряшливость.
Однобокий, -а, -е. Однобокій. однобока ри́ба = однобочка.
Панянка, -ки, ж. Барышня. Були і тії там панянки, що наряжались на показ. Ум. панянонька, паня́ночка. Всі дівоньки-паняноньки таночок ведуть.
Притомний, -а, -е. 1) Находящійся въ сознаніи. Притомна бут, поки і вмерла.
2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько.
Раніший, -а, -е. Болѣе ранній. Нема древа ранішого над дубочка.
Сивоґрунт, -ту, м. Сѣрый смушекъ съ темнымъ подшерсткомъ.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Чорт зна що, не Брути! Чорт зна що плутає. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Чорт його зна, як і вчитись. Чорт батька знає, як співають! Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. 2) Родъ игры. Ум. чортик, чорто́к. Ув. чортисько, чортище. Чортяка.
Шляхун, -на, м. У шерстобита: родъ деревяннаго крючка, которымъ онъ дергаетъ за струну шерстобитнаго лука. Cм. лук 3.