Вороння, -ня, с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче.
Довгому́д, -да, м. Сказочное существо. По одной сказкѣ — полу-звѣрь, полу-человѣкъ: «Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Летить довгомуд. По другой сказкѣ: хорь. Ум. Довгому́дик.
Згі́рш, згі́рше, нар. Хуже. Молодець не згірш старої баби. Грай, співай, кобзарю! Не про дідів, бо не згірше й ми ляхів карали.
Ля́пас, -са, м. Пощечина, шлепокъ. Ляпаса у пику дати. Дали по заду ляпаса. ляпаса злапати, ззісти. Получить пощечину.
Новенький, -а, -е., Ум. отъ новий.
Окружки нар. = округи.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Попізнавати, -наю, -єш, гл. Узнать (многихъ).
Скрутень, скрутінь, -тня, м. Пучекъ, скрученный пучекъ. Посеред ліса лежить скрутень заліза — хто найде, обмине (змѣя). Скрутінь бакуну.
Стальце, -ця, с. = сталець.